uk
enltpl
Пояс Вітовта - Транснаціональний туристичний маршрут, що об’єднує замки та інші історико-культурні об'єкти в Україні, Литві та Польщі

Луцький замок

Україна

Пам’ятка архітектури національного значення

Геолокація

Google Maps лінк

Адреса

43016, вул. Драгоманова, 23, Луцьк

Телефон

+380 332 723 432

E-mail

zamok.lutsk@ukr.net

Додаткова інформація

Wikipedia лінк

Sketchfab

Пряме посилання на 3D-модель

Про Луцький замок

За часів Вітовта Луцьк офіційно набував статусу другої столиці Великого князівства Литовського після Вільно. Одним із його оборонних пунктів на Волині якраз був Луцький замок, що складався з Верхнього та Окольного. Верхній замок нагадував рівносторонній трикутник, у вершинах якого розташовані башти, відстань між якими становила 100 метрів. Всі три вежі Верхнього замку в плані чотирикутні. Вони збереглися до нашого часу. Їх назви: В’їзна (Любартова), Стирова (Свидригайлова) та Владича.

Верхній замок зводили впродовж чотирьох будівельних періодів із XIV до XV століття. Під час правління Вітовта відбувся третій будівельний період, який розпочався в кінці XIV і тривав до початку XV століть.

Окольний (Нижній) замок складався частково із дерев’яних укріплень, частково – з мурованих. Мав 8 веж: 4 дерев’яні і 4 муровані. Довжина мурованої частини замку становила 500 м, а дерев’яної – 260 м. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. До нашого часу збереглася лише одна з восьми його веж – вежа князів Чорторийських.

У 1387 році польський король Ягайло вилучив Луцьку землю зі складу Волинського князівства, і передав її у володіння литовському князю Вітовту. У цьому ж році, Вітовт переїздить сюди зі своїм двором, сім’єю та боярам. Пізніше Вітовт титулував себе луцьким князем.

У XV столітті, за часів Вітовта, споруджують низку кам’яниць в районі Домініканського монастиря поряд із міськими укріпленнями; активно будують нову лінію оборони міста, щоб захищати територію навколо новозбудованих кварталів: Латинського, Єврейського, Караїмського. Тоді ж звели Свято-Покровську церкву, про що є запис в документі гродського суду від 16 жовтня 1637 році. В 1420 році побудували костел Святої Трійці в Окольному замку, куди перенесли католицьку кафедру з єпископом і капітулою. Тоді ж було збудовано вірменський храм святого Стефана.

В період правління Вітовта в Луцьку відбувалися важливі політичні та релігійні події. У 1412 році в соборному Івано-Богословському храмі висвятили єпископа Євфимія для Турова. У 1429 році у князівському палаці на території Верхнього замку проходив з’їзд європейських монархів, який мав на меті розв’язати політичні та економічні проблеми центрально-східної Європи та вирішити питання про коронацію Вітовта. Організатором заходу був сам князь. Почесним гостем був король угорський, германський та чеський Сигізмунд Люксембурзький, який за кілька років по тому став імператором Священної Римської імперії.
Свою оборонну функцію Луцький замок втратив лише у XVIII столітті.

Сьогодні замок має статус пам’ятки архітектури національного значення. Замок відреставрований та відкритий для туристів. На території замку функціонує Музей книги, Художній музей, у В’їзній вежі облаштовано експозиції кераміки, виробів з металу, меблів. У Владичій вежі можна оглянути арсенал і єдиний в Україні Музей дзвонів. У Стировій башті теж доступні експозиції. Поза Верхнім замком діє музейний простір у підземеллях «Окольний замок»

Туристична інформація: адреса історико-культурного заповідника: вул. Драгоманова, 23, Луцьк 43016; www.facebook.com/zapovidnyklutsk2020; zamok.lutsk@ukr.net; +380 332 723 432.

Хоча ця модель базується на доступних дослідженнях, вона може включати елементи творчої інтерпретації, де дані були обмежені, що відображає історичні та архітектурні стандарти того часу.

  1. Архітектурна спадщина Волині. Зб. наук. праць. Вип. 3. / За ред. П.А.Ричкова. – Рівне: ПП ДМ (2012);
  2. Близняк М. «Його королівської милості» місто Луцьк наприкінці 1780-х років / М. Близняк // Наукові записки Національного університету «Острозька академія» : зб. наук. пр. / Нац. ун-т «Острозька академія». – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», (Серія «Історичні науки» ; вип. 33) (2022);
  3. Ващук Д., Старенький І. Важливі аспекти матеріальної культури міст Поділля та Волині у другій половині XIV – першій половині XV ст. (за даними археологічних досліджень) // Український історичний журнал. – № 6. – (2021);
  4. Годованюк О. Прояви готики в мурованому монументальному будівництві Волині в кінці XIII – упродовж XVI століття / О. Годованюк // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, — Вип. 9. – (2009);
  5. Жук О. М. Соціально-топографічна структура Луцька Х-ХIV ст. за археологічними джерелами / О. М. Жук // Наукові праці Кам’янець-Подільського держ. педагогічного університету: Історичні науки. – 01/2005. – Том 14. (2005);
  6. Колосок Б. В. Історико-топографічні умови виникнення Луцька / Б.В. Колосок // Археологія. — Вип. 20 (1976);
  7. Колосок Б. В., Мах П. П., Санжаров Л. П. Луцьк: Історико-архітектурний нарис. — К.: Будівельник, (1972);
  8. Колосок Б. В., Метельницький Р. Г. Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. — Київ: Будівельник, (1990);
  9. Колосок Б. Луцьк — пам’ятка архітектури та містобудування: історико-архітектурний нарис / Богдан Віталійович Колосок. — Луцьк: ПВД «Твердиня», (2012);
  10. Колосок Б.В. Луцький Верхній та Окольний замки / Б.В. Колосок // Дослідження з слов’яно-руської археології. – К.: Наукова думка, (1976);
  11. Кучинко М.М., Говденко М.М. Архитектурно-археологические исследования в Луцком замке // АО 1978 г. – М., (1979);
  12. Малевская М.В. Архитектурно-археологические исследования в Луцком замке // АО – 1984. – М.: Наука, (1986);
  13. Малевская М.В. Исследования церкви Х в. в Луцком замке // АО – 1985. – М.: Наука, (1987);
  14. Мандзюк Ф., Окуневич В. У Луцькому замку, — Луцьк, (2007);
  15. Метельницький Р. Г. Дослідження первинного рельєфу старого Луцька // Старий Луцьк: Науково-інформаційний збірник. — Луцьк: історико-культурний заповідник, (1998);
  16. Метельницький Р. Г. Загадки старого Луцька // Волинь: Всеукраїнський суспільно-політичний, літературно-мистецький часопис. — Луцьк, 2003;
  17. Метельницький Р. Г. Луцький острів (природна підоснова середньовічного міста) // Літопис Волині. — Луцьк, — Ч.1. (2001);
  18. Метельницький Р.Г. Дослідження первинного рельєфу старого Луцька // Старий Луцьк. Наук.- інформ. зб. – Луцьк: Історико-культурний заповідник, (1998);
  19. Міста і городища Луцької землі княжої доби у світлі археології / М.М. Кучинко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, — Вип. 20. (2011);
  20. Перлштейн А. Луцк и его древности // Временник ОИДР. Кн. 9. (1851);
  21. Терський С. Історія Луцька : у 3 т. Т. 1. Лучеськ Х–ХV ст / С. Терський ; Нац. ун-т «Львів. Політехніка», Ін-т культ. антропології. – Львів : Львів. політехніка, (2007);
  22. Троневич П. Волинь в сутінках української історії XIV—XVI ст. — Луцьк, 2003;
  23. Троневич П. Луцький замок в історії України. – Луцьк, (2007);
  24. Троневич П.О. Луцький замок.- Луцьк, ДІКСОН, (2003);
  25. Україна і Литва в ХІV–ХVІ століттях. Політико-правові та соціально-економічні аспекти / В. Г. Берковський, А. В. Блануца, Д. П. Ващук, А. О. Гурбик, Б. В. Черкас. – Луцьк: ПрАТ “Волинська обласна друкарня”, (2011);
  26. Шкоропад В. В., Златогорський О. Є., Баюк В. Г. Про рятівні археологічні дослідження на території ДІКЗ м. Луцьк по вул. Кафедральній, 2 у 2006 році. \\ Старий Луцьк: Науково-інформаційний збірник. Випуск IV — Луцьк (2008).
keyboard_arrow_up