uk
enltpl
Пояс Вітовта - Транснаціональний туристичний маршрут, що об’єднує замки та інші історико-культурні об'єкти в Україні, Литві та Польщі

Кременецький замок

Україна

Історико-культурний заповідник

Входить до складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника

Геолокація

Google Maps лінк

Адреса

47003, вул. Козубського, 6, Кременець

Телефон

+380 66 425 1723

E-mail

diazkre@gmail.com

Додаткова інформація

Wikipedia лінк

Sketchfab

Пряме посилання на 3D-модель

Про Кременецький замок

Споруда відома як неприступна твердиня часів Вітовта. Замок будувався у XIII–XIV та XVI століттях на вершині гори, що височіє над містом Кременець, яке Вітовт отримав від короля Ягайла наприкінці 1394 року. Замок складався з оборонних мурів і трьох башт – В’їзної, Черленої та башти, зведеної над житловим палацом. Збереглися квадратна надбрамна вежа з двох ярусів, готична арка-заїзд, частково — бічні оборонні мури, вежа над новим домом.

Про Кременець та замок князь Вітовт згадує в литовсько-польських договорах 1352 і 1366 років та угоді 1392 року з князем Скригайлом. У тюрмі Кременецького замку у 1409 році Вітовт ув’язнив свого суперника князя Свидригайла Ольгердовича і тримав його під охороною німця Конрада Франкенберґа. Свидригайлу вдалося звідти втекти лише у 1418 році завдяки допомозі союзників.

Саме в Кременецькому замку в 1420-х роках Вітовт приймав гостей іноземних держав, в тому числі представників Франції, Англії. Про це пише у своїх спогадах посол Англії і Франції француз Жільбер де Лануа, який завітав у Кременецький замок до Вітовта у 1421 році. Мемуарист розповідав, що в цей час в Кременецькому замку перебував також татарський князь, велика кількість литовської знаті та лицарства. В подарунок Вітовту із своєї батьківщини Лануа привіз вітання і клейноди від англійського короля Генріха V. На знак подяки Вітовт посадив шанованого гостя за святковий стіл, на якому було безліч рибних і м’ясних страв. Поряд з Лануа сидів татарський князь. Коли мандрівник покидав Кременець, Вітовт надав йому супровідні документи, які забезпечували гостю спокійне пересування країною, й були гарантією безпеки. Документи були на трьох мовах: татарській, руській та латині.

У 1648 році Кременецький замок, після 6-тижневої облоги козацьких військ Максима Кривоноса був зруйнований. Згодом замок втратив значення, більше його не відбудовували.

Сьогодні замок перебуває в руїнах. Він є пам’яткою архітектури національного значення. Замок у складі Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.
Туристична інформація: адреса історико-культурного заповідника: вул. Козубського, 6, Кременець 47003; diazkre@gmail.com; +380 66 425 1723.

Хоча ця модель базується на доступних дослідженнях, вона може включати елементи творчої інтерпретації, де дані були обмежені, що відображає історичні та архітектурні стандарти того часу.

  1. Атаманенко В. Інвентар Кременецького староства 1548 року // Наукові записки. Національний університет “Острозька Академія”. – Острог, Вип. 8. – (2007);
  2. Брун Ф. Путешествия и посольства господина Гильберта де Ланнуа, кавалера золотого руна, владельца Санта, Виллерваля, Тронниена, Бомона, Вагени, в 1399– 1550 годах // Записки Одесского общества истории и древностей. – Одесса, – Т. 3. – (1853);
  3. Годованюк О. Прояви готики в мурованому монументальному будівництві Волині в кінці XIII – упродовж XVI століття / О. Годованюк // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 9 (2009);
  4. Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття / Р.І. Могитич // Княжа доба: історія і культура. — Вип. 4. (2011);
  5. Кременець : Путівник / Упор. та автор тексту В. Собчук. – Львів Манускрипт-Львів, (2003);
  6. Крощенко Л. М., Тюпич А. Д. До питання про «городні» Кременецького замку // Український історичний журнал.— № 7. (1975);
  7. Могитич М. Завершення мурованих стін Кременецького та Львівського замків//Замки України: дослідження, збереження, використання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Галич, 3 листопада 2001 р. — Галич, (2011);
  8. Мороз В. Замки і фортеці Тернопілля / В. Мороз. – Тернопіль. – (2011);
  9. Описание Кременецкого замка в люстрации 1552 года // Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при киевском, подольском и волынском генерал-губернаторе. – Киев, 1890. – Ч. 7, т. 2: АОЗЮЗ (1890);
  10. Прищепа Б. А. Пізньосередньовічні волинські замки (за матеріалами досліджень пам’яток 14—16 ст. басейну ріки Горині) / Б. А. Прищепа // Археологія і давня історія України : збірник наукових праць. — Київ : ІА НАН України, — Вип. 2 (35). (2020);
  11. Ревізія Кременецького замку // Литовська Метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року / Підгот. В. Кравченко. – Київ, (2005);
  12. Середньовічні і ранньомодерні оборонні споруди Волині : зб. наук. пр. / Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник; під ред. В. Собчука. – Кременець : Кременецько-Почаїв. держ. істор.-архітект. заповідник ; Тернопіль : Астон, (2006);
  13. Собчук В. Д. Історична Волинь : північний захід України в регіональному та локальному вимірах минулого / В. Д. Собчук; Кременецько-Почаїв. держ. іст.-архіт. заповідник. – Кременець, (2017);
  14. Собчук В. Д. Мережа оборонних споруд Південної Волині (серед. XІV – I а полов. XVIІ ст.) / В. Д. Собчук // Середньовічні і ранньомодерні оборонні споруди Волині : зб. наук. пр. – Кременець, (2006);
  15. Собчук В. Кременецький замок / В. Собчук // Студії і матеріали з історії Волині. 2012. – Кременець, (2012);
  16. Терський С. Археологічні дослідження міста Кременця та його околиць / С. Терський // Студії і матеріали з історії Волині 2009 / Кременецько-Почаїв. держ. іст.-архітектур. заповідник ; ред. вип. В. Собчук. – Кременець, (2009);
  17. Яцечко-Блаженко Т. В. Кременецький замок – пам’ятка архітектури та історії національного значення / Т. В. Яцечко-Блаженко // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку : наук. записки.. – Вип. 20 (2). (2014).
keyboard_arrow_up