Про Вежу Вітовта
Вежа була побудована наприкінці XIV століття, коли південно-західна частина сучасної України перебувала під владою Великого князя Литовського Вітовта. Уздовж правого берега Дніпра пролягала прикордонна лінія, а на вже затопленому острові Тавань розміщувалася митниця. Поруч здіймалася в небо дозорна вежа, з якої контролювали південну частину острова.
Стосовно дати побудови вежі, в літературі поширені відомості, щодо кінця XIV – початку XV ст. Найточнішу дату надає запорізький дослідник Ю. Вілінов. Він, зокрема, вказує, що 1396 року Великий Литовський князь Вітовт, після смерті свого ставленика в Києві Івана Гольшанського, поставив там «лицаря благочестя» та доручив йому ставити замки та вежі (усього три) на Таванському броді.
Згадки про Вітовтову вежу (Вітовтову митницю) містяться в різних історичних джерелах. Мандрівник Жільбер де Лануа, що 1421 р. перебував у Чорноморських землях, свідчив, що населення нижнього Дніпра визнає владу Вітовта. На дніпровському броді поблизу о. Тавань збереглися топоніми «Вітовтова митниця» та «Вітовтова башта».
В трактаті середини XVI століття «Про звичаї татар, литовців та московитів» секретаря польського короля Сигізмунда ІІ Августа і литовського дипломата Михалона Литвина ймовірно згадують Вітовтову вежу в якості митниці і кажуть, що тут зупинявся збирач податків (publіcanus) великого князя Литви, який збирав мито.
Вежа має чотири яруси, стоїть на міцному монолітному фундаменті, зведеному на скельній підставці правого берега. Кам’яна кладка вежі виконана тесаним вапняком місцевого походження. Вітовтова вежа схожа за архітектурою на Білу вежу в Кам’янці Брестської області, Білорусь, та вежу Гедиміна у Вільнюсі, Литва.
На підставі наявних даних, історики припускають, що фортеця мала стіново-баштову форму (цілком можливо, що башт було декілька, вони оточували фортецю з різних боків). На думку фахівців, Вітовтова вежа не є самостійною спорудою, а є елементом великого середньовічного архітектурного комплексу, побудованого на Таванській переправі.
Наприкінці ХІХ століття вежа Вітовта входила до території маєтку князя Трубецького – Козацьке, і була переобладнана ним у водонапірну й оглядову вежу. У 1880-ті роки було добудовано четвертий ярус зі стрільчастими вікнами в псевдоготичному стилі.
З початком повномасштабного нападу російської федерації на Україну, Вітовтова вежа, як і Тягинська фортеця у 2022 році перебували під окупацією, після відступу російських військ перебувають в зоні активних бойових дій, авіаційних, ракетних та артилерійських ударів, що несуть великий ризик збереженню історичних об’єктів.
Вітовтова вежа вимагає реставрації та має статус пам’ятки архітектури національного значення.
Додаткова інформація: с. Веселе, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74344.